Творча майстерня

Ця звукоімітаційна гра :

• розвиває увагу і уважність, фантазію школяра;
• занурює дитину у світ казки;
• готує до сприймання серйозних музичних творів;
• формує творчі здібності.

Використовується для роботи з першокласниками.

Учням призначають ролі: дощик, грім, вітер, море, літак, людина, півник, лісові пташки, бджоли.

Тиша кругом…Ліс спить. Легенький вітер (слабке тертя долоні об долоню) посилюється (інтенсивне тертя). Десь пройшла людина (скрип снігу – крохмаль у мішечку). Вона думала про море (прибій – легкі плескання долоньсильніший плескітлегкий плескіт). Коли розтане сніг, побіжать струмки, їх підтримає дощик (удари пальців правої руки об пальці лівої). Заспівають лісові пташки (імітація співу зозулі, солов’їв, дятла тощо). За свою роботу візьмуться бджоли (дзижчання бджіл). Загримить травневий грім (удари долонею об парту – dim. cresc.). У селі першим прокидається півник (імітація співу). Літачок летить на південь (закритим ротом – ммм… підвищення звуку)…

З урахуванням теми уроку текст і звукові фігурації змінюються.

ЛЕГЕНДА ПРО ПІСНЮ

                    

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…

Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

– Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

– Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.

– Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав.

як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

– Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ.

Це пісня.

Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.